ІСТОРІЯ ПОЛЬСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ЦВИНТАРЯ
Про військовий сектор на католицькому кладовищі зустрічаємо відомості з 1919 року. Він був розміщений на півдні цвинтаря і початково там хоронили, як в індивідуальних, так і в братських могилах, солдатів новоствореної польської армії. Окрім військових, в перших існування цієї частини католицького цвинтаря, тут ховають деяких цивільних, а також в'язнів в'язниці.
Після остаточного входження Волині в склад Другої Речі Посполитої з околиць переносять на цей цвинтар переносять поодинокі польські військові поховання, ставлять нові хрести й облаштовують тут повноцінний військовий цвинтар.
Процесія на військовому цвинтарі під час приїзду Юзефа Пілсудського. 16.10.1922
Цвинтар відіграє важливу роль у державній пропаганді новоствореної держави та виховані молодого покоління. Варто процитувати запис у класній хроніці однієї з луцьких шкіл від 1 листопада 1933 року: "Польща святкує свято на честь тих солдатів, хто загинув обороняючи Батьківщину. Наша школа також взяла участь в жалобній процесії на цвинтар, де ми поклали вінки. Писала Біжі ".
Військовий цвинтар після реконструкції
Останній військові поховання на цвинтарі датуються вереснем 1939 року, коли внаслідок бомбардувань Луцька німецькими військами загинуло чимало військових.
Цвинтар був остаточно знищений через будівництво Меморіалу вічної слави.
ІНДЕКС ПОХОВАНИХ