Спогади: Про деякі з пам'ятників на цвинтарі

Дуже любила це кладовище в юності. Оці діточки померли від того, що якось ошпарилися, там було написано. Я до них часто приходила.

А могила юнака з ангелом була прямо біля стежки, якою ми проходили через кладовище до дірки в паркані, щоб скоротити шлях. Поряд був і той замислений старий, що сидів у кам'яній ніші, я його побоювалася...

В тій самій частині були гарні склепи. Після урагану, здається, 1961 року багато склепів було зруйновано деревами, що впали. В одному, величному, було видно гроб... Багато років, коли вже я не жила в Луцьку, мені часто снилося, що ходжу цим кладовищем і сумую за його своєрідною красою. Жаль знищених і забутих некрополів...

Ваолентина О.