На початку 1944 року, під час наступу радянських військ, на цвинтарі стали хоронити радянських солдатів. Взагалі, їхні могили були розкидані по всьому міста та околицях. Після війни в східній частині цвинтаря був облаштовані перші братські могили. Процес перепоховання відбувався доволі кволо, та й самі могили почали заростати. Містяни ще не були такими ідеологічно підкованими, як того хотіла радянська влада. Згодом, все ж цим місцем зайнялися, встановили пам’ятник радянському солдату, вічний вогонь, перенесли й облагородили могили, тобто створили перший Меморіал присвячений радянським солдатам. Тим часом католицький цвинтар, в східній частині якого ці поховання були розташовані,  перетворили на звичайний міський цвинтар, скасувавши його релігійну складову.